Самотоївській Alma-mater – 150 років!

    Є в нашому житті прекрасна традиція — святкувати ювілеї. Ювілеї бувають різні: великі й маленькі, радісні й сумні. Але це завжди підсумок прожитої частини життя. Сьогодні ми всі ювіляри. І першокласники, і вже сивочолі колишні учні. Бо це - не звичайний ювілей, а ювілей домівки поколінь. Одні навчили, інші навчились. А дехто спочатку навчився сам, а згодом навчав наступні покоління… І так за днями дні, за роками роки, за десятиріччями десятиріччя.

    16 грудня 2016 року наша Самотоївська школа відзначала свій 150-річний ювілей. Скільки часу минуло, скільки вітрів відшуміло, скільки випускників пішли в доросле життя, а школа оповита серпанком любові й ніжності вдячних учнів, залишилася такою ж юною, але вже зі своєю історією й традиціями. Як давно - 14 грудня 1866 р., в день пам'яті пророка Наума, вперше школярі зайшли до класу, сіли за парти, розпочавши цей півторасторічний відлік шкільного життя. Скільки освітніх рефом пережила наша школа, скільки приміщень змінила, а скільки, у майбутньому, відомих людей вийшло з її стін! Це і міністри УНР Іван Мірний та Борис Іваницький, Герої Радянського Союзу Кононенко М.Н. та Куроєдов М.І., повний кавалер орденів "Слава" Кравченко М.Г., генерал-майор Мороз В.К., орденоносні працівники народного господарства часів СРСР, безліч особистостей, відзначених найрізноманітнішими почесними званнями, нагородами. 

    На урочистість  зібралося багато гостей, які приїхали із Сум, смт. Краснопілля та інших міст. Крім колишніх випускників та жителів села на святі присутні: депутат обласної ради, голова Краснопільської райдержадміністрації Юрій Яремчук, голова Краснопільської райради Віталій Савоненко, заступник голови Краснопільської райдержадміністрації Ірина Юхта, в.о. начальника відділу освіти Тамара Ткаченко, завідуючий районним методкабінетом Володимир Наріжний, Самотоївський сільський голова Іван Перерва; колишній голова колгоспу ім. газети "Правда", людина, яка надзвичайно багато зробила для розвитку Самотоївки - Забара Микола Григорович. Керівники району тепло привітали колектив учителів, прийшли на свято не з порожніми руками - вручили директору школи Кравченко Т.І. сертифікат на 25 тисяч гривень для придбання необхідного облаштунку кабінетів природничо-математичного циклу. Почесну грамоту педагогічному колективу та сертифікат на 12 тисяч гривень подарував районний відділ освіти - для придбання мультимедійного обладнання.  

    Скільки всього бачили за ці роки шкільні стіни: перші поразки й перемоги, заохочення і критику, гордість за виконання доручень і радість спілкування з однокласниками, міцну дружбу й першу закоханість — все, з чого складається шкільне життя. А керували ним директори школи, якими, ще в часи семирічки, були: Рязанцев Микола Васильович (1932-1933), Макуха Антон Федотович (1933-1937), Петренко Іван  Тимофійович (1937-1939), Остапенко Микола Ігнатович (1939-1941), Гелих Феня Григорівна (1944-1946), Степанко Анастасія Іванівна (1946-1952); а вже повної середньої школи - Бакро Василь Єгорович (1952-1957), Роєнко Петро Денисович (1957-1962), Веремієнко Микола Андрійович (1962-1974), Денисенко Іван Антонович (1974-1997). З 1 вересня 1997 року цю естафету перейняла молодий енергійний педагог Кравченко Тетяна Іванівна. Хвилюючою промовою звернулася  вона до присутніх зі словами вдячності за багаторічну співпрацю, взаєморозуміння й творчий підхід до почесної роботи педагога. Вона підкреслила, що за цим круглим числом ювілею криється наполеглива праця багатьох учителів, школярів, батьків. За роки свого існування заклад виховав сотні гідних учнів, результат успішного навчання яких золоті та срібні медалі, призові місця на олімпіадах та конкурсів різних рівнів.

   Говорячи про знаменну для школи дату, ми не можемо не згадати про ветеранів педагогічної праці. Про людей, які віддали все найкраще і світле цій школі. Про людей, які довгі роки ділять з нами всі свята і будні. Про людей, які стоять біля самих витоків славної сучасної історії нашої школи, вчителів-пенсіонерів :  Батури М.Г. Вдовіченко Є.А., Палагути Т.І., Петренко Т.Й.,Середи О.М., Токар Л.О.

Прекрасний в нас сьогодні ювілей, але навіть у свято серце може сповнитись печаллю. Замітає сніг сліди, що ведуть до школи. Заліковує серце рани, залишені в пам’яті тими, хто вже ніколи не повернеться. Це:Баранов Микола Дмитрович, Боронос Анастасія Іванівна, Боронос Любов Пантелеївна, Борщ Марія Дмитрівна, Вдовіченко Марія Петрівна, Веремієнко Микола Андрійович, Давиденко Октябрина Мусіївна, Давиденко Семен Іванович, Денисенко Іван Антонович, Жовтоніг Олександр Наумович, Крючко Ольга Федотівна, Левченко Марія Іванівна, Левченко Михайло Омелянович,Лисенко Іван Павлович, Роєнко Катерина Іванівна, Роєнко Петро Денисович, Рубанко Денис Климович, Саєнко Дмитро Іванович, Саєнко Марія Трохимівна, Токар Микола Григорович,Федірко Микола Гаврилович, Шевченко Надія Андріївна.

Йшли роки, мінялися директори, виходили на пенсію вчителі, приходили нові, але незмінним залишався дух співробітництва, взаємодопомоги, любові до учня та відданість педагогів обраній професії. І всі разом — учителі, учні, батьки, створювали свою альма-матір. "Усяка школа славна не числом, а славою своїх учнів", - говорив М.Пирогов. Наші випускники – люди різних професій, які прославляють свою альма-матір своїми досягненнями, талантами, чесною і відданою працею, добрими вчинками. Багато з тих, хто сидів  у залі могли не тільки почути в цей день свої прізвища , а й мали можливість висловитися за допомогою інтерактивного прийому «мікрофона», яким  уміло скористалася директор школи Кравченко Т.І. Тож, рідну школу   щиро вітали її випускники, вчителі, які  колись працювали в її стінах: Чаус Л. П., Смоленко В. О., Батура Н. В., Горенко М. І., Токар О. М., Ошкодерова Р.П., Росохацька Л, В.,Фесенко Л.В., Вдовіченко Е.А.,Волобуєва Л.М.


 

   

    Цікаві  історичні факти за 150 років існування школи підготував та продемонстрував на екрані у форматі презентації випускник школи 1985 року - Олександр Десятниченко. Краєзнавець за покликом серця, ентузіаст і подвижник історії рідного села, він взірець безкорисливої роботи на благо всіх. Саме Олександр веде дослідницько-пошукову роботу, доносить до нас з вами, насамперед до молоді, учнів знання про історію рідного краю та інформацію про своїх земляків, в тому числі і незаслужено забутих. І цього ювілея не було б, якби не вчасне нагадування Олександра про 150- річчя. Тож, і не дивно, що в цей день в свою адресу Олександр Олександрович чув щирі слова подяки від керівництва району і гостей свята. Як у кожного художника є своя улюблена картина, у композитора - пісня, кожен коваль має свій улюблений витвір, а  для  Олександра - це краєзнавство. Адже краєзнавство - це безцінна скарбниця історичного досвіду багатьох поколінь. Воно є своєрідним містком, який поєднує покоління минулі з поколіннями сьогоднішніми й прийдешніми.

    Всю урочисту частину своїми виступами глядачів радували: хореографічний коллектив «Джерельце» (кер. Шевченко О.О.), юні вокалісти школи Лемонджава Тамара, Шепотько Даша (кер. Сіробаба О.О.),  Борисенко Марія-Ангеліна., Іменовська Вікторія  та аматори сільського Будинку культури: Микола Лисенко., Маргарита Вініченко, Юлія Гуніна, Віктор Фесенко, Людмила Астахова, Надія Кононенко, Валентина Зайцева, Надія Авраменко.

     Кожен вчитель, який був присутній на цій урочистості, отримав в дарунок від колишнього випускника школи Кравченка Сергія красиву, розкішну троянду в знак подяки за їх важку, але почесну справу. 

 У цей день прозвучало безліч поздоровлень і побажань від випускників.Так нехай же збуваються побажання, які в цей день були адресовані школі. Щороку над школою пролітають журавлині ключі, нагадуючи, що вона стала на рік дорослішою. Та її призначення залишається незмінним: кликати учнів без запізнень на перший урок. Тож нехай і надалі примножуються досягнення нашої школи в найважливішій справі – формування високоосвіченої, творчої, духовно багатої людини. Було так приємно, велично, помпезно святкувати ювілей рідної школи. І хоча школі – 150, вона оновлюється і стає сучаснішою. Процвітання тобі, рідна школо! 

О.Кійченко, педагог-організатор.

Фото О.Десятниченка.