Поради батькам першокласників

 ПОРАДИ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА БАТЬКАМ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

1. Найголовніше, що ви можете подарувати своїй дитині, - це ваша увага.

2. Вислуховуйте її розповіді про школу, ставте уточнюючі питання. І пам’ятайте: те, що здається вам не дуже важливим, для вашого сина чи дочки може виявитися подією, що хвилює весь день!

3. Якщо дитина побачить ваш інтерес до її справ і турбот, вона обов’язково відчує вашу підтримку. Слухаючи її уважно, ви зможете зрозуміти, в чому малюкові потрібна ваша допомога, про що слід поговорити з вчителькою, що реально відбувається з дитиною після того, як ви прощаєтеся з нею біля дверей школи.

4. Ваше позитивне ставлення до школи і вчителів спростить дитині період адаптації.Дуже шкідливі негативні чи нешанобливі вислови про школу і вчителів «у сімейному колі», це значно ускладнить дитині адаптаційний період, підірве спокій дитини і впевненість в турботі і згоді між важливими для неї дорослими людьми.

5. Ваше спокійне ставлення до шкільних турбот і шкільного життя дуже допоможе дитині.Побачивши батьків спокійними і впевненими, дитина відчує, що боятися школи просто не потрібно.

6. Допоможіть дитині встановити стосунки з однолітками і відчувати себе впевнено.Особливо ваша допомога знадобиться, якщо дитина не ходила до школи в дитячий сад. В цьому випадку вона не звикла до того, що увага дорослих розподіляється відразу між декількома дітьми. Хваліть дитину за товариськість, радійте вголос її новим шкільним знайомствам. Поговоріть з нею про правила спілкування зі своїми ровесниками, допоможіть стати вашій дитині цікавою іншим. Вчіть її новим іграм, щоб вона могла показати їх друзям. Запросіть однокласників вашої дитини до вас додому - просте чаювання, а маленький господар навчиться приймати гостей.Упевнений в собі, товариський малюк адаптується до будь-якої ситуації швидше і спокійніше.

7. Допоможіть дитині звикнути до нового режиму життя.Дитина звикає до школи не тільки психологічно, але і фізично. Багато дітей в першому класі вперше стикаються з необхідністю вставати в один і той же час зранку.Впродовж 3-6 годин шкільного дня дитина активно вчиться. У шість-сім років таке навантаження дорівнює напруженому робочому дню дорослої людини. З початком шкільного навчання різко збільшується навантаження на нервову систему, хребет, зір, слух дитини. Якщо до цього ви не дотримувалися режиму дня, то постарайтеся м’яко ввести його. Ваша дочка чи син потребує регулярного, тривалого сну. Допоможіть школяру навчитися засинати в один і той же час.Не примушуйте дитини відразу сідати за уроки. Дитині потрібний час, щоб відпочити. Це корисно і для самого процесу навчання.

8. Мудре відношення батьків до шкільних успіхів виключить третину можливих неприємностей дитини.Багато батьків так хочуть гордитися своїми дітьми і так турбуються про їх оцінки, що перетворюють дитину на додаток до шкільного щоденника. Шкільні успіхи, безумовно, важливі. Але це не все життя вашої дитини.Шкільна оцінка - показник знань дитини з даної теми даного предмету на даний момент. Ніякого відношення до особи дитини це не має. Хваліть дитину за її шкільні успіхи. І пам’ятайте, ніяка кількість «п’ятірок» не може бути важливішою за щастя вашої дитини.Давайте постараємося, щоб найперші кроки, зроблені кожним малюком у шкільному світі, були для нього самого і членів його сім’ї радісними і впевненими!

 Поради батькам щодо психологічної підготовки дитини до школи

1. Будь ласка, запам’ятайте, що основними психологічними причинами виникнення труднощів адаптаційного періоду є такі:

- недостатній досвід спілкування з дорослими і однолітками;

- недорозвиненість мовлення;

- надмірно емоційний характер спілкування з дитиною у сім’ї;

- несформованість звички виконувати вимоги дорослих та дотримуватися певних правил поведінки;

- побоювання, недовіра до школи внаслідок неправильної орієнтації з боку батьків.

2. Добре, якщо Ви зацікавите доньку чи сина школою, викличете бажання навчатися там. Для цього намагайтеся заздалегідь визначитися, яку саме школу відвідуватиме Ваша дитина. Під час прогулянок покажіть їй споруду школи. Розкажіть про життя учнів.

3. Дитині значно легше буде пристосуватися до умов школи, якщо в сім’ї вона оволодіє певними необхідними навичками самостійності:

- складати підручники, зошити та шкільне приладдя в портфель (бажано привчити дитину робити це заздалегідь, звечора);

- самостійно та охайно складати одяг для уроків фізичної культури;

- впорядковувати свій письмовий стіл та ігровий куточок;

- самостійно вести шкільний щоденник.

4. Важливо навчити дитину ввічливого спілкування з незнайомими людьми.

5. Значну увагу приділяйте розвитку мовлення дитини, зокрема діалогічного. Частіше розмовляйте з дітьми, обговорюйте побутові “проблеми”, привчайте висловлювати власну думку, міркування. Учіть правильно розгорнуто відповідати на поставлені запитання, а також правильно формулювати запитання до інших людей. Ширше використовуйте мовні ігри – їх Вас навчать самі діти, лише покажіть, що Ви хочете пограти з ними.

6. Будьте вимогливими до дитини.

7. Не виявляйте у присутності дитини своїх переживань щодо того, як їй буде у школі, сумнівів, чи доброю до неї буде перша вчителька, побоювань з приводу того, чи буде дитина успішною у навчанні. Навпаки, демонструйте радість з приводу майбутнього вступу дитини до школи, впевненість у тому, що на неї чекають доброзичливі вчителі, цікаві знання, приємні товариші.

Завжди пам’ятайте: самопочуття дитини та успішність її адаптації до школи значною мірою залежить від Вас, шановні батьки!
На рік – сій жито,
На десятиліття – сади дерево,
На віки – виховуй дітей.

(Народна мудрість)
               Коли дитина ще маленька...

Звичайно, дуже добре, коли в дитини ще в дошкільному віці буде вироблена звичка керувати своєю поведінкою і тісно пов'язана з цією звичкою риса - організованість. Що робити для цього? Перш за все, дуже корисно для дитини виконувати яку-небудь справу разом із дорослими. Яку саме - в даному випадку не так вже й важливо. Необхідно лише, щоб робота ця виконувалася швидко, весело, без попереднього "розкачування" і довгих пауз. Можна разом займатися боротьбою з брудним посудом: ви миєте, дитина витирає, або читати книжку: сторінку ви, сторінку ваш син чи донька. Нехай спочатку посуд буде погано витертий, а книжку доведеться читати зовсім нецікаву для вас. Нічого страшного. Проте впродовж спільної діяльності ваша дитина набуватиме вміння цілком віддаватися справі.

Дуже важливо також виробити в сина чи доньки звичку переключатися з однієї справи на іншу. Якщо батьки кличуть їсти, то дитина повинна припинити гру, прибрати за собою і йти до столу. Не дозволяйте їй ігнорувати будь-які батьківські вказівки. Адже ми часто спостерігаємо таке: обід готовий, батьки просять дитину до столу, а вона відповідає: "Зараз", - і продовжує займатися попередньою справою. Так повторюється доти, поки хтось із дорослих не виходить із себе. А треба було просто після першого "недочутого" запрошення підійти до свого чада і, давши йому час завершити, привести із собою, не даючи волі емоціям, говорячи з ним твердо і спокійно.

Звичайно, дитина є дитина. І організованість не може бути її основною рисою. Не потрібно вимагати, щоб вона весь час була підтягнута, "ходила струнко". Нехай у неї обов'язково буде вільний час, коли ніхто з дорослих її не "регулює". Але дуже важливо привчати дитину розмежовувати години дозвілля і час, коли вона зайнята чимось серйозним, не змішувати справу з грою, не перетворювати одне в інше. Але скільки разів доводилося бачити картину, коли за обідом дитина не стільки їсть, скільки ліпить із каші на тарілці якісь фігурки. А батьки не звертають на це уваги. Повернувся з прогулянки, почав знімати кросівки і пішов стрибати на одній нозі кімнатою. Вирушив мити руки - і загрався зі струменем води. Батьки не повинні бути пасивними спостерігачами таких сцен. Адже теж саме буде відбуватися під час виконання домашніх завдань: то захочеться поставити олівець вертикально, то голуба з аркуша зробити, то кота погладити...

Одне зауваження: спершу подивіться на себе критичним поглядом: чи не "в вас" пішли син чи донька своєю неорганізованістю, невмінням спланувати дії, довести справу до кінця? Трапляється, що в своїх навчальних справах дитина відтворює стиль життя, який панує в сім'ї. В такому випадку негайно "перегляньте" цей стиль і, перш за все, самі спробуйте стати організованим, а вже потім вимагайте це від дитини і привчайте до цього!

Перші кроки в школі...

Ваша дитина недавно пішла до школи. Перші успіхи і перші труднощі. Гадаю, ви вже помітили, як багато залежить від правильної організації навчальної роботи.

Правильно роблять ті батьки, які дають зрозуміти малюку, що за своєю важливістю уроки знаходяться на одному рівні з найсерйознішими справами, якими зайняті дорослі. Маленький школяр це чудово відчуває. Раніше у нього не було справ, які б батьки не могли переривати за бажанням. Пішов гуляти в двір - можуть у будь-яку хвилину покликати; почав гру - можуть зупинити, гукаючи на обід. І раптом тепер з'являється таке заняття, яке ні тато, ні мама не переривають. Звичайно, що у цієї діяльності формується особливий статус в очах дитини. Адже якщо її не можна відривати від занять подібно до того, як не можна заважати мамі чи татові, коли вони працюють, якщо старші намагаються не турбувати, не шуміти і не дозволяють відволікати юного учня навіть гостям, - значить уроки є настільки ж важливими, як і робота, яку виконують дорослі.

Допоможіть своїй дитині виробити звичку систематично, успішно виконувати домашнє завдання. Якою б хорошою не була погода, яка б цікава передача не йшла по телебаченню, чий би день народження не святкували сьогодні, тобто, щоб не трапилося, - уроки завжди повинні бути зроблені й зроблені добре. Виправдання невивченим урокам немає і не може бути! Це необхідно дати зрозуміти маленькому школяреві з перших його кроків на шляху навчання.

               За уроки без зволікань

Одне з найважливіших правил приготування уроків - починати роботу негайно. Чим довше людина не починає роботи, тим більше зусилля необхідно їй для того, щоб примусити себе взятися за неї, тим довшим буде період входження в неї.

Сказане цілком справедливе і стосовно школяра. Для нього початковий етап роботи теж найважчий і найнеприємніший. Тут дуже важливим моментом є чітке встановлення строків для приготування домашнього завдання. Заняття завжди повинні починатися в один і той самий час. Тільки якісь надзвичайні обставини можуть бути причиною зміщення часу. Зараз ви повинні допомогти дитині правильно розподілити день. У старших класах ваш учень це робитиме самостійно.

Постійність часу, що відводиться на заняття, значною мірою сприяє і тому, щоб період включення в роботу був максимально коротким і легким. Ті, хто не привчений до режиму, довго "розкачується", відтягуючи час початку занять.

Добре відомо, що учень, який звик займатися в один і той самий час, не лише відчуває його наближення, а в нього з'являється до цього моменту усвідомлена або не усвідомлена схильність до розумової праці. Чим старший школяр, тим міцніша в нього звичка займатися в один і той самий час, тим сильніше виражена ця схильність і тим більше вона усвідомлена. Такі учні приступають до роботи швидко, без вагань. Вступає в дію те, що на мові психології називається виробленою установкою.

При такому підході дитині практично не доводиться насильно примушувати себе сідати за уроки. Коли з'явилась установка, коли людина звикла починати роботу без зволікання, - період входження в неї буває коротким, майже непомітним. У таких випадках будь-яка робота залишає, як правило, хороші спогади. Людина легко працює, багато встигає зробити і в результаті - багато досягає в житті.

Від уроків не відволікайся

Дуже важливо привчити дитину займатися, не відволікаючись на сторонні справи, зібрано і в хорошому темпі. Цьому теж повинні навчити їх старші. Як правило, у маленького школяра існує дві причини для відволікання. Одна з них - гра. Сівши з твердим наміром готувати уроки, він може легко загратися, побачивши на столі солдатика, машинку, деталі "конструктора".

Інша причина - наче ділова. Школяр постійно відволікається, щоб загострити олівець, вставити стержень у ручку, знайти лінійку, щоденник. У будь-якому із цих випадків процес втягування в роботу переривається і його щоразу доводиться починати з найнеприємнішої початкової фази - фази примушування самого себе. Чим більше буде таких відволікань, тим більшої напруги вимагатиме від школяра приготування уроків та неприємніше буде сідати за підготовку до занять наступного разу.

Щоб уникнути цього, варто чітко дотримуватися такого правила: до початку виконання домашніх завдань зі столу повинно бути забрано все, що не має до них відношення, підготовлено потрібне для роботи.

Варто зауважити, що відволікати маленького учня можуть і самі батьки. Коли ви допомагаєте дитині готувати уроки, постарайтеся робити якнайменше зауважень. Звичайно можна, коли малюк переключив увагу на щось інше, повернути його до роботи жестом, кивком голови, неголосним нагадуванням: "Пиши, пиши", здивованим запитанням: "Чому ж ти не розв'язуєш?". Нотації, довгі роздуми, роздратовані вигуки недопустимі: вони лише додатково заважають дитині.

Іноді вважають, що невміння взятися за справу - деяка вікова особливість дитини і що, підростаючи, вона таким уміння оволодіває непомітно, сама по собі. Ця думка безпідставна. Привчати дитину правильно займатися потрібно з перших днів її навчання в школі.

Існує ще один важливий момент для вироблення звички обов'язковості й систематичності приготування уроків. Необхідно, щоб у школяра було постійне місце для занять, найкраще - окремий столик і поличка для книг.

Зауважте, я маю на увазі не просто зручне місце для занять, а постійне. Доти, поки в дитини по-справжньому не вироблене уміння керувати своєю поведінкою, бажано, щоб робоче місце для неї було місцем лише для занять.

Запам'ятайте, щоб постійне місце роботи допомагало виробити у школяра звичку до внутрішньої мобілізації з моменту початку занять, краще, аби дитина не робила тут більше нічого, що для неї є необов'язковим і не вимагає зосередженості.

Отже, якщо ви будете послідовно формувати у своєї дитини звичку до організованості, самостійності в роботі, то в майбутньому виконання домашнього завдання для вашого школяра буде швидким, успішним і не завдаватиме вам зайвих клопотів.