Батькам майбутніх першокласників

Рекомендації   

  1. Необхідно  «забувати» про  те, що ваша дитина маленька. Пропонувати їй посильну роботу вдома, виз­начити коло її обов'язків. Робити  це м'яко: «Який ти в нас уже  великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд».
  2. Залучати дитину до економ­ічних проблем родини. Поступово привчати порівнювати ціни,               орі­єнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дати гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той і на інший продукт).
  3. Поважати почуття й думки дитини. На скарги з боку навко­лишніх, навіть учителя або вихова­теля, відповідати: «Спасибі, ми обо­в'язково поговоримо на цю тему вдома».
  4. Навчати  дитину ділитися свої­ми проблемами: обговорювати з нею конфліктні ситуації, що виник­ли з однолітками і дорослими, щиро цікавитеся її думками, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.
  5. Приділяти дитині якомога більше часу. Саме в дошкільні роки закладають­ся основи впевненості в собі та успішного мовного спілкування поза сім'єю. Від сту­пеня раннього мовного розвитку залежати­ме подальший процес розвитку дитини в школі
  6. Постійно говорити з дитиною. Розвиток мовлення—запорука гар­ного навчання. Були в театрі (цирку, кінотеатрі)   нехай розповість, що більше всього сподобалося, при цьому  слухайте уваж­но, ставити запитання, щоб дитина відчувала, що це вам цікаво.
  7.  Розвивати зв’язне мовлення дитини. Дитина успішно засвоює мову в той момент, коли дорослі слухають її, спілку­ються з нею, розмовляють. Виявляти го­товність слухати. Якщо роль слухача вас втомлює, якщо ви поспішаєте, не забувай­те: терпіння, виявлене вами в дошкільний період, суттєво полегшить ваші проблеми в майбутньому. Для дитини ви— зразок мовлення, адже діти вчаться мови, наслідуючи, слу­хаючи, спостерігаючи. Не забувайте, що мова та мовлення краще розвиваються в атмосфері спокою, безпеки та любові.
  8.  Заохочувати цікавість, допитливість і фантазії вашої дитини. Щодня читати дитині й обговорювати з нею прочитане.
  9. Відповідати на кожне запитання дитини. Тільки в цьому ви­падку її пізнавальний інтерес ніко­ли не вгасне. Заохочувати дитину ставити запитання, міркувати. Піклуватися про те, щоб у дитини були нові враження, про які вона могла б розповісти. Дитину, яка слухає, намагайтеся «перетворити» на дитину, яка ста­вить запитання: «Що?», «Навіщо?», «Чому?».
  10. Допомагати дитині осягнути склад числа. Немає необхідності, щоб дитина механічно могла лічити до 100 і більше. Нехай вона рахує до 10—20, але їй вкрай необхідно розуміти, знати, з яких чисел можна скласти 5, а з яких — 7 тощо. Це є основою понятійного розуміння основ арифметики, а не механічного запам'ято­вування.
  11. Працювати з дитиною над розвитком її пам'яті, уваги, мислення. Для цього сьо­годні пропонується багато ігор, головоло­мок, задач у малюнках, лабіринтів тощо в різних періодичних та інших виданнях для дітей.
  12. Велику увагу приділяти фізичному розвитку, зокрема, розвитку моторики, спритних дій, шляхом пальчикових ігор,   роботи з глиною, пластиліном,    квасолею,  ґудзиками, паличками,  складанням мозаїки, складанням послідовних частин конструктора з дрібних деталей, малювання  та фарбування, роботи з ножицями та папером, соломкою, бісером, орігамі.
  13. Намагатися  хоч іноді диви­тися на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима іншого — осно­ва для взаєморозуміння.
  14. Частіше хвалити вашу дитину. На скарги про те, що щось не ви­ходить, відповідати: «Вийде обо­в'язково, тільки потрібно ще раз спробувати». Формувати високий рівень домагань і самим вірити, що ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хвалити словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.
  15. Будувати ваші взаємовідносини  з дитиною не на заборонах. Завжди пояснювати причини ваших вимог, якщо можливо, запропонувати аль­тернативу. Повага до дитини зараз— фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.
  16. Запровадити для дитини вдома єди­ний режим і обов'язково дотримуватися  його виконання всіма членам родини.