Видатні земляки


    В Самотоївській школі навчалися особистості, які своєю діяльністю прославили рідне село далеко за межами України. Це - Мірний Іван Іванович та Іваницький Борис Георгійович.
   
Іваницький Борис Гергійович народився 8 березня 1878 року в сім'ї губернського секретаря слободи Самотоївка. Першої грамоти отримує від матері, потім рік навчається у двокласному земському училищі (Самотоївській народній школі), про що згадує у своїй автобіографії. Подальше навчання продовжує у Сумах (середня школа та реальне училище), закінчує Лісовий інститут у Санкт-Петербурзі. Повернувшись на Україну, працює на різних засадах у лісовому господарстві, займається науково-дослідною роботою. За часів УНР займає посаду директора Лісового депертаменту - іншими словами, стає першим міністром лісового господарства України. В еміграції - один із засновників та ректорів Української Господарської Академії в Чехії. Автор 34 праць у галузі лісівництва, в тому числі й першої книги з лісівництва українською мовою. Після Другої Світової війни обирається головою Української Національної Ради (екзильної Верховної Ради України). Помирає у місті Детройт (США), похований на українському православному цвинтарі міста Баунд-Брук, штат Нью-Джерсі. 23 червня 2013 року на приміщенні Самотоївської ЗОШ відкрито меморіальну дошку в честь нашого видатного земляка. 



   

    Мірний Іван Іванович народився 30 серпня 1872 року в слободі Самотоївка Краснопільської волості Охтирського повіту Харківської губернії. Вищу освіту здобув у Петербурзькому університеті. Повернувшись на Україну, працював у місцевих установах Міністерства фінансів. За часів Центральної Ради, УНР, Гетьманату та Директорії у 1917-1920 роках працював в уряді молодої незалежної країни. Найвищою сходинкою держслужби стала посада Державного Секретаря УНР - фактично, третьої по іерархії посадової особи після президента та прем'єр-міністра. Засновник та перший керівник державної служби України. В еміграції стає одним із засновників, очільником канцелярії та викладачем Українського високого педагогічного інституту ім.Драгоманова у Празі. Дружить сім'ями з відомим білопільцем Олександром Кандибою (письменником Олександром Олесем). Помер 17 березня 1937 року, похований на Ольшанському кладовищі у Празі. 23 червня 2013 року на приміщенні Самотоївської ЗОШ відкрито меморіальну дошку в честь нашого видатного земляка.